Важко уявити наше життя на пандемії без можливості спілкуватися з близькими або проводити ділові бесіди по відеозв’язку. Кількість користувачів Zoom, яка протягом карантину стала найпопулярнішою у цій сфері, виросла за цей час на 2000% або у 20 разів. Але чому дзвінки в Zoom виснажують нас і чим можна зарадити?
Ця стаття базується на дослідженні BBC.
Зависає зображення, ваш голос набуває неприємного відлунювання, співрозмовника чути уривчасто. Багатьох людей цей перелік повторюваних дій супроводжує цілий тиждень: розмови з рідними, ділові конференції і навіть розваги через відеозв’язок. Під час пандемії ми стали проводити такі дзвінки частіше, ніж будь-коли раніше, і багато хто визнає, що почувається виснаженим після тривалого часу в середовищі онлайн-спілкування.
Що ж спричиняє таку втому? Спеціалісти з BBC поспілкувались про це з Джанп’єро Петрільєрі (Gianpiero Petriglieri), доцентом організації Insead, яка займається вивченням продуктивності у робочій сфері та її покращенням, а також з Маріссою Шаффлер (Marissa Shuffler), доцентом Clemson University, що вивчає ефективність командної роботи та добробут працівників. Ось чим вони поділились:
Чи відео-чати складніші за звичайну комунікацію? Яка різниця між ними та розмовами віч-на-віч?
Пан Петрільєрі каже, що спілкування через відеозв’язок потребує більше зосередженості та уваги у порявнянні з розмовою наживо. Відеочати вимагають від нас активніше використовувати невербальну мову, як-от міміка, інтонація, сила голосу і жести; усе це відбирає більше енергії. «Наші розуми ніби разом, але тілом ми окремо. Такий дисонанс дає людям відчуття конфліктних почуттів, це виснажує. Ви не можете розслабитись під час розмови», — говорить доцент.
Інша трудність — тиша. Джанп’єро каже: «Момент тиші або паузи відчувається природно під час реального спілкування. Проте, коли вона настає під час відеоконференції, ми починаємо хвилюватись про стабільність дзвінка». Це також призводить до некомфортного відчуття.
Затримки під час конференції онлайн в 1,2 секунди підсвідомо викликають в нас відчуття, що співбесідник менш дружній або зосереджений.
дослідження німецькими академіками у 2014 році
Вже Шаффлер додає, що коли ми фізично перебуваємо в об’єктиві веб-камери, то відчуваємо, що ми у всіх на виду. «Коли ти у відеоконференції, то знаєш, що всі тебе бачать; ти, мов на сцені, тому і може з’явитись відчуття соціального тиску, наче ти маєш виступати. Це лоскоче нерви і додає стресу». Крім того, людям важко не дивитись на своє обличчя, коли його видно на екрані, вони постійно думають про те, як поводити себе перед камерою.
Як вплинула сучасна ситуація у світі?
Не лише технічні особливості спілкування через відеочати є причиною нашої втоми. Теперішні обставини у світі — локдаун, робота з дому — додаткові причини цьому. Петрільєрі вважає, що сам факт того, що ми змушені користуватись такими дзвінками, виснажує. «Відеочати нагадують нам про людей, яких ми тимчасово втратили у живому середовищі. Коли ми бачимо когось онлайн, як-от наших співробітників, це нагадує, що насправді ми б зараз мали знаходитись разом в офісі», — говорить він. «Я зауважив, що ми всі виснажені: незалежно від того, інтроверти це чи екстраверти. Під час пандемії у нас всіх однакові порушення в плані звичайної організації життя».
Крім того, сфери нашого життя, які колись розділялись — робота, друзі, сім’я — тепер проходять в одному місці. Така різноманітність сприяє психологічному добробуту, коли ж вона зникає або обмежується, це призводить до негативних почуттів.
«Уявіть, що ви йдете до бару, і в цьому самому закладі ви маєте розмову зі своїм викладачем, зустріч зі своїми батьками або побачення. Хіба це не дивно? Але цим ми зараз й займаємось.
«Більшість наших соціальних ролей відбуваються в різних місцях, але в контексті пандемії все змінилось», — говорить Петрільєрі. «Уявіть, що ви йдете до бару, і в цьому самому закладі ви маєте розмову зі своїм викладачем, зустріч зі своїми батьками або побачення. Хіба це не дивно? Але цим ми зараз й займаємось. Ми замкнені у своєму просторі, стресуємо через кризу, а єдине місце для взаємодії — це екран комп’ютера.
Чому ще дзвінки в Zoom виснажують? Шафлер зазначає, що брак відпочинку після роботи або сімейних обов’язків, може бути ще одним фактором виснаження. Багато хто хвилюється через всесвітню економічну кризу, боїться втратити роботу, а тому працює більше, щоб бути кращим спеціалістом і не втратити її.
Як щодо зустрічі онлайн з друзями?
Багато з нас вперше практикували великі групові чати, де ми збирались з друзями. Якщо ж це має розважити нас, чому ми можемо відчувати втому?
Частково, каже Шафлер, це пояснюється тим, чи відчуваєте ви, що справді хочете підключитись до дзвінка, чи просто думаєте, що повинні це зробити. Лише в першому випадку, при дружній невимушеній розмові, ви зможете зменшити втому від Zoom.
Як знизити втому від Zoom?
Експерти радять зменшити кількість відеоконференцій і залишити тільки необхідні. Якщо річ іде про робочий дзвінок, необов’язково кожного разу вмикати камеру. Шаффлер радить, що перед тим як поринути у справи, варто приділити час іншому. «Поцікавтесь, як співрозмовники насправді себе почувають», — закликає вона. «Це спосіб знову встановити зв’язок зі світом, зберегти довіру та зменшити втому та тривогу».
Влаштовуйте перерви між відео-зустрічами, це допоможе освіжитись. Потягніться, випийте щось, зробіть зарядку. Такі перерви дуже важливі; вони хоча б частково відокремлять ваші різні соціальні ролі.
І можливо, каже Петрільєрі, зробіть щось старомодне. «Напишіть комусь листа від руки замість того, щоб бачитись через Zoom. Запевніть їх, що ви справді турбуєтесь про них».
